Сьогодні — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Сьогодні в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Також День перемоги святкують у деякихз інших країнах Європи та колишнього СРСР. Натомість з 2022 року у Латвії це — День пам'яті жертв війни в Україні.
А ще у країнах Євросоюзу сьогодні відзначають День Європи.
8 ТРАВНЯ День пам'яті і примирення присвячений перемозі над нацизмом, а також вшануванню всіх його жертв.
День пам'яті та примирення / фото УНІАН, Михайло Марків
8 травня 2023 року Україна разом Європою та США відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.
У 2023 році Україна відзначає це свято в умовах повномасштабної війни з РФ. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з'явиться нова святкова дата - День Перемоги над Росією. А сьогодні згадаємо про закінчення Другої світової війни.
____________________________________________
У день народження Лесі Українки
25 лютого згадуємо, як жила і про що писала поетеса
Виховна година "Урок безбар'єрності"
Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років.
АВТОР ФОТО,МУЗЕЙ ГОЛОДОМОРУ
Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.
Історики називають причиною голоду репресивну політику хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада. Таким чином влада хотіла упокорити українців, остаточно ліквідувати спротив режиму та боротьбу за відродження власної державності.
Від Голодомору в Україні померло щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.
Голодомор як геноцид
Верховна Рада у 2006 році офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Публічне заперечення Голодомору вважається протиправним.
У 2010 році Апеляційний суд Києва довів геноцидний характер Голодомору і намір Сталіна і його соратників знищити частину української нації.
Термін "геноцид" - "народовбивство" - ввів у 1944 році польський юрист Рафаель Лемкін.
А у 1953 році він публічно назвав "винищення української нації" "класичним прикладом геноциду".
Голодомор визнали геноцидом українців 20 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, Бразилія, Ірландія, Молдова, Румунія, Чехія, а також Ватикан як окрема держава.
Ще вісім країн засудили Голодомор як акт винищення людства або вшанували пам'ять мільйонів знищених голодом українців.
Росія заперечує, що голодомор був геноцидом. Вона визнала, що причиною голоду була насильницька колективізація, але від нього постраждали багато регіонів СРСР.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Слова "геноцид" немає в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору.
У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор назвали "жахливим злочином проти народу України та людства".
За даними опитування групи "Рейтинг" у 2019 році, 82% українців вважають Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.
День Гідності та Свободи
День Гідності і Свободи відзначається щороку21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди (3 грудня 2022 року)
3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди - видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога.
День захисників і
захисниць України – державне свято, що відзначається 14 жовтня. Започатковано
14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою День захисника України. 14
липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на День захисників і
захисниць України.
Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припала на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.
Офіційне затвердження
Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році.
ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини одним із пріоритетів у своїй діяльності.
Символ Міжнародного дня захисту дітей У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ – прапор. На зеленому полотні, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі розміщені фігурки ‒ червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, ‒ це символ нашого загального дому.
Відзначення свята в Україні
В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.
Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.
________________________________________________
Тиждень безпеки дорожнього руху – 23-29 травня 2022 року.
План заходів
У рамках реалізації заходів ІІ Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху 2021-2030 у світі 23-29 травня 2022 р. в Україні відбудеться І етап щорічного Тижня безпеки дорожнього руху із загальною темою «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану».
У числі основних заходів Тижня заплановано проведення:
тематичного круглого столу в ІА «Укрінформ» (м. Київ) за участю представників профільних державних відомств та структур, фахівців транспортної галузі, громадськості;
-всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Безпека дорожнього
руху в умовах воєнного стану» на базі Донецького державного університету
внутрішніх справ України (м.Кропивницький/ м.Кривий Ріг);
-щорічних традиційних всеукраїнських онлайн-уроків у
закладах освіти з безпеки дорожнього руху;
-щорічної загальнонаціональної благодійної акції зі здачі крові «Здай кров –
врятуй життя»;
-старту всеукраїнського молодіжного конкурсу фото- та
відеоробіт національного проєкту «Безпечна країна» та інших.
Проведення ІІ
етапу Тижня заплановано на 14-20 листопада 2022 р.
ДП «Український науково-дослідний інститут медицини
транспорту» МОЗ України є постійним координатором проведення заходів Тижня
безпеки дорожнього руху в Україні.
Виховна година " Вишиванка-генетичний код української нації"
У багатьох країнах світу День матері відзначають 13 травня.
В Україні – цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Історія свята досить проста: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоч по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина для своїх дітей.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й добробуту суспільства. А щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері й батька.
Христос Воскрес! Бажаю всім добра, злагоди і щастя. Цінуймо прості речі й події, терпляче ставитися до всього, бути вдячними за все те, що маємо. Щастя в наших руках і бажаю грамотно ним розпоряджатися!
_______
ПАМ’ЯТКА
про правила поводження із виявленими
підозрілими вибухонебезпечними предметами
у тому числі замаскованими під них речами
УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках і залишені у багатолюдних місцях. Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає значної уваги і обережності.
ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою
ЗАБОРОНЕНО:
• наближатися до виявленого предмета;
• пересувати його або брати в руки;
• розряджати, кидати, ударяти по ньому;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет, приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.
При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
• негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), поліція (тел. 102);
• не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте поряд із знахідкою інших людей;
• припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
• не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух), дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакують:
• одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;
• візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
• під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами, які проводять евакуацію;
• не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
• тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.
Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
• обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;
• у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;
• негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;
• з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
• перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовленні фахівці-сапери, які мають допуск до цього виду робіт.
П А М’ Я Т К А
щодо дій громадян при виникненні підозри
застосування вибухових пристроїв
Злочини, які скоюються із застосуванням вибухових пристроїв, несуть у собі значну громадську небезпеку.
На жаль, більшість громадян поверхово сприймають проблему особистої безпеки, згадуючи про неї лише у випадках скоєння злочину відносно них, родичів чи знайомих.
Разом з тим, за висновками фахівців у більшості випадків трагедію можна було попередити за умови дотримання громадянами у повсякденному житті простих правил обережності.
Захист житла, офісу, майна
При наближенні до місць звичайного проведення часу (квартира, дача, офіс, кафе та ін.) необхідно звертати увагу на будь-які зміни обстановки, та на наявність:
предметів з характерним звуком роботи годинникового механізму, індикаторними лампами, вимикачем, дротами;
під час руху не допускати з боку сторонніх осіб непередбаченого вручення будь-яких предметів (квітів, кореспонденції тощо).
При вході до приміщення
провести огляд майданчиків і східців з метою можливої наявності вибухових пристроїв;
звернути увагу на зміну зовнішнього вигляду вхідних дверей, дверної коробки та замків;
перевірити візуально стан предметів та їх присутність на звичайних місцях;
двері відкривати повільно, перевіряючи можливість додаткового навантаження, при підозрі на його наявність відійти від них на безпечну відстань;
при встановленні охоронної сигналізації в квартирі постійно перевіряти надійність її роботи і наявної там апаратури аудіо (відео) запису для фіксації можливих спроб закладення вибухових пристроїв.
Виходячи з приміщення, необхідно:
упевнитись у тому, що на сходинкових майданчиках відсутні сторонні предмети, спроможні створювати загрозу життю та здоров’ю;
при спрацюванні дверного дзвоника і відсутності особи, що дзвонила, зателефонувати сусідам або знайомим з проханням перевірки ними зовнішнім оглядом вхідних дверей, сходинкових майданчиків на наявність там сторонніх предметів;
відчиняючи двері на себе, знаходитись за ними і страхувати відхилення ланцюжком. При відчутті збільшення зусилля та наявності будь-яких звуків, терміново закрити двері та відійти від них.
При огляді автомобіля
Звернути увагу на наявність:
ознак силового входу електродроту в салон, навколо дверей, вікон, багажника, люків, капоту, кришки бензобаку автомобіля;
відбитків пальців чи інших слідів на багажнику, капоті чи ковпаках коліс;
клейкої стрічки, шматків дроту, шпагату і т.п. на поверхні автомобіля;
відбитків слідів взуття, заглиблень в ґрунті, залишених підйомним механізмом;
грудок землі на поверхні, можливо викинутих з-під автомобіля;
дротів і пристроїв прикріплених до кузова, двигуна, вентилятора, важільного механізму;
сторонніх предметів у вихлопній трубі, горловині бензобаку, під бампером, крилами, карданом, двигуном, бензобаком, колесами, в салоні автомобіля на сидіннях, за заднім сидінням, під килимками;
підозрілих шматків дроту чи зажимів, розміщених навколо акумулятора, електричних вимикачів на обладнанні, кондиціонері, очищувачі вітрового скла, та інших агрегатах;
пакетів та конвертів, що можуть містити підривні чи запальні речовини;
під час посадки (висадки) в автомобілі звернути особливу увагу на зміну обстановки біля транспортного засобу і, в першу чергу, на каналізаційні люки, відливні труби, урни, а також на предмети, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (пакунки, сумки, залишені в автомобілі тощо);
При підозрі щодо проникнення в салон автомобіля та виявлення там невідомих предметів та пристроїв, не сідати в автомобіль та самостійно не намагатись запускати двигун. Підозрілі предмети з місця не рухати, відійти на безпечну відстань та сповістити про це поліцію.
Під час слідування транспортними засобами
Для забезпечення особистої безпеки необхідно уважно оглянути салон, купе, каюту, інші місця тимчасового перебування з метою виявлення можливих вибухових пристроїв, а також предметів, що викликають підозру на наявність вибухових речовин (залишені пакунки, сумки, валізи тощо).
При отриманні поштових надходжень чи особистого
отриманнях пакетів, бандеролей
Необхідно звернути увагу на:
помітки «Відкрити тільки особисто», «Особисто в руки» тощо;
надмірну поштову оплату;
ретельну упаковку кореспонденції;
пакунок, що перев’язаний значною кількістю клейкої стрічки, шпагату тощо;
нерівномірно або несиметрично розміщені там вкладення;
еластичність упаковки, схожу на гуму, або навпаки незвичну громіздкість та міцність;
надмірну вагу листа та іншої кореспонденції;
незвичний запах або такий, що нагадує гуталін;
наполегливі спроби посильного вручити передачу, кореспонденцію, посилку, букет квітів та інше особисто в руки.
При виявленні вибухового пристрою необхідно
не порушуючи обстановки біля місця знаходження підозрілого предмету, здійснити невідкладні заходи щодо організації особистої безпеки та оточуючих;
терміново повідомити по телефону «102» про виявлений вибуховий пристрій чи підозрілий предмет (назвати своє прізвище, домашню адресу, телефон, точне місце знаходження вибухового пристрою) та місце, де Ви чекатимете на прибуття працівників поліціїї;
виключити можливість користування мобільним телефоном поблизу місця знаходження вибухового пристрою, тому що не виключена можливість керуванням його спрацюванням на відстані.
Необхідно нагадати, що своєчасне повідомлення органів внутрішніх справ про всі факти правопорушення або злочинного задуму, а також підозрілі дії невідомих осіб відносно Вас, підвищує ефективність роботи органів правопорядку і особисту безпеку.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Мета рекомендацій - допомогти громадянам правильно орієнтуватися і діяти в екстремальних ситуаціях та забезпечити умови для розслідування злочинів.
Як поводитись при виявленні підозрілого предмету, який може виявитись вибуховим пристроєм?
Якщо виявлений предмет, на вашу думку, не повинен знаходитися в цьому місці, не залишайте це без уваги.
Якщо ви виявили річ, в якої немає господаря, в громадському транспорті, опитайте людей, що перебувають поруч. Намагайтеся встановити, чия вона і хто її міг залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водієві.
Якщо ви виявили невідомий предмет у під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. Якщо власник не встановлений - негайно повідомте про знахідку у найближче відділення поліції.
Якщо ви виявили невідомий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію або охорону.
В усіх перерахованих випадках:
не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет;
зафіксуйте час виявлення предмету;
намагайтеся зробити усе можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки;
обов'язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи (пам'ятайте, що ви є свідком).
Пам'ятайте:
Зовнішній вигляд предмету може приховувати його справжнє призначення. Для камуфляжу вибухових пристроїв використовуються звичайнісінькі побутові предмети: пакети, коробки, іграшки.
Не робіть самостійно жодних дій зі знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями - це може призвести до вибуху, численних жертв і руйнувань.
Як діяти при отриманні повідомлення про евакуацію
Отримавши повідомлення від представників влади або правоохоронних органів про початок евакуації, зберігайте спокій і чітко виконуйте їхні команди.
Якщо ви перебуваєте у квартирі, виконайте такі дії:
Візьміть особисті документи, гроші, цінності.
Відключіть електрику, воду і газ.
Надайте допомогу в евакуації літніх і важко хворих людей.
Обов'язково закрийте вхідні двері на замок - це захистить квартиру від можливого проникнення мародерів.
Не допускайте паніки, істерики і поспіху. Приміщення залишайте організовано.
Повертайтеся у приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб.
Пам'ятайте, що від узгодженості і чіткості ваших дій залежатиме життя багатьох людей.
Як поводитись, якщо Вас захопили заручником
Будь-яка людина за збігом обставин може виявитися заручником у
злочинців. При цьому злочинці можуть домагатися досягнення політичних цілей, отримання викупу тощо. У усіх випадках ваше життя стає предметом торгу для терористів. Захоплення може статися у транспорті, в установі, на вулиці, в квартирі.
Якщо ви опинилися в заручниках, рекомендуємо дотримуватися таких правил поведінки:
несподіваний рух або шум можуть спричинити жорстоку відсіч терористів. Не допускайте дій, які можуть спровокувати терористів до застосування зброї і привести до людських жертв;
будьте готові до застосування терористами пов'язок на очі, кляпів, наручників або мотузок;не дивіться злочинцям в очі (для нервової людини це сигнал до агресії), не поводьтеся зухвало - це може спричинити ще більшу жорстокість;
не намагайтеся чинити опір, не проявляйте непотрібного героїзму, намагаючись роззброїти бандита або прорватися до виходу або вікна;
якщо вас примушують вийти з приміщення, кажучи, що ви узяті в заручники, не чиніть опір;
якщо з вами є діти, знайдіть для них безпечне місце, спробуйте закрити їх від випадкових куль, якщо це можливо, тримайтеся поруч з ними;
виконуйте вимоги злочинців, не намагайтеся суперечити їм, не ризикуйте власним життям і життям оточуючих, намагайтеся не допускати істерики і паніки;
у разі якщо потрібна медична допомога, говоріть спокійно і коротко, не нервуючи бандитів, нічого не робіть, поки не отримаєте дозволу.
Пам'ятайте,
що отримавши повідомлення про
ваше захоплення, спецслужби вже почали діяти і зроблять усе необхідне для вашого звільнення!
Під час проведення спецслужбами операції зі звільнення неухильно дотримуйтесь таких правил:
треба лягти на підлогу обличчям униз, голову закрити руками і не рухатися;
у жодному разі не біжіть назустріч співробітникам спецслужб або від них, оскільки вас можуть сприйняти за злочинця;
якщо є можливість, тримайтеся чимдалі від отворів дверей і вікон.
2 квітня у всьому світі відзначають Міжнародний день дитячої книги — свято, встановлене з ініціативи Міжнародної ради дитячої книги. Щороку його святкують 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
Всесвітній день театру — професійне свято всіх працівників театрального цеху. Щороку його відзначають 27 березня. Це свято в усіх країнах світу проходить під девізом «Театр — засіб зміцнення миру і взаєморозуміння між народами».
_____________
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця.
Дата обрана невипадково: саме 14 березня 2014 року з Майдану перші добровольці вирушили на тренувальну базу Нацгвардії в Нових Петрівцях, що під Києвом.
Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити – такі батальйони неабияк посилили мобілізацію та сили АТО в бойових діях на Сході України.
У перші два роки, коли війна з російськими окупантами точилася на Донбасі, в бойових діях брали участь майже 40 добровольчих батальйонів та інших підрозділів; переважна більшість із них згодом увійшла до складу офіційних силових структур.
Сьогодні, коли Росія вчинила повномасштабне вторгнення на територію України, десятки тисяч українців долучаються до добровольчих формувань, згідно з законом “Про національний спротив”, та стають складовою Сил територіальної оборони ЗСУ або напряму до частин Збройних сил України. Відомо, що за перші десять днів великої війни до лав ТрО вступили більше 100 тисяч осіб.
Як зазначила пресслужба Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ, “День українського добровольця: новий сенс – новий виклик – нова Україна!”
1 березня вийшов указ президента України №86\2022 про призначення радника – уповноваженого президента України з питань взаємодії з громадськими об’єднаннями та добровольчими формуваннями, які беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Ним став Андрій Ляхович.
У своєму привітанні він зазначив: “Сьогодні День Добровольця. Хотілось би відзначити його на Майдані Незалежності урочистостями. Але агресія рашистів внесла свої корективи. Однозначно, Україна потребує як ніколи міцного та досвідченого плеча добровольців, які мають колосальний бойовий досвід для звільнення своїх територій від чужинців. Тому, забуваємо про рани та хвороби, запасаємось адреналіном, стаємо пліч-о-пліч зі Збройними силами. Вперед до Перемоги, друзі-добровольці!”
________
15 порад з виживання, які стануть в нагоді кожному
Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.
У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.
В 2022 році День безпеки в Інтернеті припадає на 8 лютого.
07 грудня 2021 року, вже традиційно, відзначається Всесвітній день
української хустки. Давніх-давен
хустка для українців була символом жіночності, вірності й кохання, а також
оберегом. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина
була обов’язковим головним уором заміжньої жінки. Також хустка
була маркером соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки,
старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень
достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із
дешевших. Здобувачі освіти нашого закладу долучились до
флешмобу «Краса української хустки»
Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями– Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією A/RES/47/3 Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно, 3 грудня. Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб із інвалідністю в життя суспільства. Цей день не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю. Ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і бажаємо всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності людей з інвалідністю ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства. ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ ПРИЙНЯЛИ УЧАСТЬ У ВИХОВНОМУ ЗАХОДІ.
День української писемності та мови 2021: як написати радіодиктант національної єдності
День працівників целюлозно-паперової промисловості
Щорічно в третю суботу жовтня відзначається День працівників целюлозно-паперової промисловості. У 2008 році його заснував Президент України, підтримавши тим самим ініціативу працівників цієї галузі.
350 мільйонів тонн паперу виробляється у світі щороку. Це найпоширеніший матеріал у світі, без нього просто неможливо уявити наше життя: книги, документи, газети, журнали, щоденники, блокноти, грошові купюри, навіть гіпсокартон! На папері інженери створюють креслення майбутніх машин, архітектори — майбутніх будівель.
Виробництво паперу — процес довгий, трудомісткий та деревозатратний. Тільки уявіть: необхідно 2-3 тонни деревини, щоб зробити одну тонну паперу!
В Україні виробництвом паперу займається 50 комбінатів, на яких працює більше ніж 30 тисяч чоловік. Сьогодні всі вони приймають вітання: апаратники установок, закрійники картону, контролери, машиністи рубальних машин, настроювачі устаткування, оператори-пресувальники та сушильники.
А найкращим подарунком для них, крім наших щирих привітань, може стати дотримання елементарних правил економії паперу та здача макулатури. Причому не тільки в День працівника паперової промисловості, а й завжди!
Привітання з Днем захисників і захисниць України 2021
22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.
Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».
Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами під керівництвом Миколи Попудренка (на фото 1) та Сидора Ковпака.
Як відомо, організація руху опору в Україні проти німецьких окупантів та їх союзників у 1941—1942 роках була пов’язана з величезними труднощами. Офіційна концепція війни «малою кров’ю на ворожій території», що панувала напередодні війни, не передбачала дій партизанських загонів.
До літа 1942 року на території України продовжувало діяти лише близько десятої частини створених владою підпільних груп, або лише дві тисячі осіб. В кінці 1941 року нетривалий час діяв загін в околицях Нікополя й Кривого Рогу (500 осіб), що мав завдання знищити не пошкоджені шахти, але окупанти цей загін швидко ліквідували. Така сама доля спіткала й загін, що діяв взимку 1941—1942 років біля Павлограда і на східній Дніпропетровщині (близько 400 осіб). Довше діяли партизани в Криму.
Партизанський рух в Україні набув масовості з кінця 1942 року. Такий активний спротив окупаційному режиму з боку мирного населення виник внаслідок нещадного терору, масових вбивств, геноциду єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.
У 1943 році партизани контролювали лісні райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени 1943 року рух радянських партизанів в Україні пожвавився. Якщо на 1 січня 1943 року в Україні було 13300 партизанів (у 7 з’єднаннях і 155 самостійних загонах), то на 1 грудня 1943 року — вже 43500 партизанів. На початок 1944 року їх число зросло до 47 800 (близько 10% усіх партизанів в СРСР).
У травні-жовтні 1943 року загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро.
У 1943 році пройшли також рейди менших загонів радянських партизанів: М. Наумова (на півдні Україні), Н. Мельника та О. Федорова (Правобережжя й Волинь). Партизанським формуванням розвідувального типу був загін Д. Медвєдєва, який діяв на Волині (частково на Львівщині та Грубешівщині) у 1942—1944 роках і виконав ряд терористичних актів проти окупантів, зокрема, убивство розвідником Миколою Кузнецовим у Львові віце-губернатора Бауера.
У Миколаєві підпільна антифашистська група «Миколаївський центр» під керівництвом Віктора Лягіна здійснила ряд великих диверсій, які заподіяли німецьким окупантам великої шкоди в живій силі і техніці (знищила аеродром, нафтобазу, склади, обладнання заводів, морські судна), добувала і передавала в Центр цінну розвідувальну інформацію про супротивника.
Після визволення України від фашистів та їх союзників партизани вели бої спільно з радянською армією, а згодом перейшли переважно у Польщу (частина на Словаччину), де відзначилася партизанська дивізія під командуванням П. Вершигори. Український партизанський штаб проіснував до 1 червня 1945 року; в кінці війни він керував радянськими партизанами у Польщі і Словаччині.
Окрему групу радянських партизанів в Україні становили невеликі загони та комсомольські підпільні групи, що виникали стихійно: «Молода Гвардія» на Донбасі, підпілля у Вінниці, загін капітана Кудрі у районі Диканьківських лісів та уздовж Ворскли. Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло або потрапило в табори смерті.
Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Великої Вітчизняної війни нанесли непоправні збитки живій силі, інфраструктурі та техніці противника, здійснили неоціненний внесок у наближення Великої Перемоги над фашистами та їх союзниками.
_______________________________
Булінг очима дитини:
що робити дорослим, якщо учнів цькують
Булінг(bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Які ознаки булінгу?
Типовими ознаками булінгу є:
·систематичність (повторюваність) діяння;
·наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
·наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Які є види булінгу ?
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:
·психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
·економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
·сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
·кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася - це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!
Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?
·Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
·Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
·Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
·Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
·Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
·Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!
Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?
·Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
·Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
·Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
·Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
·Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!
Що робити, якщо ваша дитина агресор?
·Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
·Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
·Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
·Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
·Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?
Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:
·розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
·розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
·вживає відповідних заходів реагування;
·забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
·повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.
Яка відповідальність за вчинення булінгу?
До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .
9 травня, неділя
День Перемоги
Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою. У 1941 році почалася найстрашніша, найближча, найкривавіша - Велика Вітчизняна. Кажуть, без величезних втрат, нацистів було не зупинити ...
У Берлінській операції, в 1945 році, було залучено понад 2,5 мільйонів солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних гармат, 7500 літаків. Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала, за офіційними даними, понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Усього радянські війська в Берлінській операції втратили 352 тисячі чоловік, у тому числі 78 тисяч чоловік загиблими.
В ході операції широко використовувалися танки в місті. В подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також призвело до великих втрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків і САУ, які брали участь у Берлінській операції, що склало 1997 одиниць. Також було втрачено 2108 гармат і мінометів і 917 бойових літаків. В результаті радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій супротивника, взяли в полон близько 480 тисяч осіб.
9 травня 1945 на Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив в Москву акт про капітуляцію фашистської Німеччини. А 24 червня на Червоній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад - Жуков.
На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських , зведений полк Військово-Морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командувачі фронтами і арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори прославлених частин і з’єднань. Парад завершився маршем 200 прапороносців, які кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.
День Перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні був і залишається одним з найбільш шанованих свят у країнах колишнього Радянського Союзу. Перемога над фашистським безумством дісталася нам і всьому світу дуже дорогою ціною. Ні хто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.
День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги). Відзначається згідно Закону України № 315-VIII від 9 квітня 2015 р.
Час не стоїть на місці, але деякі відношення до минулих подій продовжують розбурхувати серця. Так, ми пам’ятаємо, як розпочався цей жах: амбіції правителів Німеччини, Японії, СРСР і деяких інших країн практично виступили тригером Другої світової. Пам’ятаємо і те, що Друга світова, в контексті якої виникло чисто радянське формулювання "Велика Вітчизняна", розпочалася 1 вересня 1939 року, охопивши всю земну кулю, і тривала до 2 вересня 1945 року. Радянський режим, який був сам по собі кривавим монстром, з моменту її закінчення, прямо або побічно, прагнув абстрогіроваться від справжніх причинно-наслідкових зв’язків того кривавого жаху, який вона принесла з собою. Можливо, навіть сам монстр злякався, але факт завжди залишається фактом. Цей факт має строго фіксовану ціну, вже сплачену чиєюсь працею, чиєюсь кров’ю, чиїмись слізьми і стражданнями. Принаймні до того моменту, поки пам’ять про нього не починають використовувати як один з аргументів для створення інших фактів. Що людина сіє - те і пожинає.
Нагадаємо, що 22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня днями пам’яті і примирення. Не станемо спотворювати пам’ять. Більш того, не забудемо, що примирення - дорога відмови від ворожнечі з двостороннім рухом
____________________
День матері в Україні 2021 р. - 9 травня
У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99. Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.
Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.
В 2021 році День матері в Україні припадає на 9 травня.
____________________________________
8 травня День пам’яті та примирення
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.
Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
До 33-х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.
У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.
26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕОМАТЕРІАЛИ
https://www.youtube.com/watch?v=LiGozUKSu8U
https://www.youtube.com/watch?v=aLUzbAzdBPc
____День довкілля___
17.04. в Україні відзначають День довкілля, громадські організації проводять екологічні заходи - очищення водних джерел, заповідних об'єктів, озеленення територій, просвітницькі акції тощо.
"Цей день, чергове нагадування усім нам, що треба відповідальніше ставитись до природи і починати активні дії, аби зменшити навантаження на довкілля. Вражаючі факти: в океан щороку потряпляють тонни сміття, від якого гинуть тисячі тварин; багато смертей у світі пов’язані саме із забрудненням повітря; тисячі людей мають захворювання від забруднення води. Головну загрозу для природи створюємо МИ - люди. В наших силах зробити довкілля кращим", - йдеться у повідомленні Міністерства захисту довкілля та природних ресурів з нагоди Дня довкілля.
У міністерстві закликали сьогодні вийти з сім’ями на прибирання, навести лад у лісах, місцях відпочинку, біля берегів річок, а також провести час за спілкуванням один із одним без гаджетів та телевізорів.
День довкілля відзначають в Україні в третю суботу квітня щорічно, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.
День довкілля також відзначають у світі. Цього ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
_______
12 квітня - всесвітній день авіації день космонавтики
12 квітня 1961 року весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери космічних польотів. У цей день космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток».
До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорив космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики і сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснювали посадки на Місяць і Венеру, почалося активне вивчення Сонячної системи. Перший політ людини був найважчою і найнебезпечнішою, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.
На честь цієї історичної події 12 квітня під всьому світі відзначають як Всесвітній день авіації і космонавтики. Вітаємо вас!
Щорічно 7 квітня світ відзначає World Health Day або Всесвітній день здоров’я. Це одна з важливих соціальних дат, значення якої переоцінити неможливо. Головна мета свята – звернути увагу суспільства на важливість здорового способу життя та вчасної профілактики захворювань.
Офіційний свій відлік відзначення Всесвітнього дня здоров’я веде з 1948 року, а 7 квітня – дата створення Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Створення Дня здоров’я – одна з перших ініціатив, з якою виступила Асамблея охорони здоров’я при ООН практично відразу ж після створення організації. Аж до 1995 року міжнародні дні проводилися виключно силами ВООЗ, проте в кінці XX століття до проблем здорового способу життя підключився Генеральний секретар ООН. Його щорічні Послання сприяють залученню уваги державних і комерційних організацій, волонтерів, простих громадян до питань захисту здоров’я і профілактики різних соціально-небезпечних захворювань.
Саме з 1995 року ВООЗ присвячує кожен рік тематиці, що стосується профільних питань охорони здоров’я. Першою стала тема поліомієліту – вкрай небезпечного захворювання, з яким, проте, вдається справлятися шляхом своєчасної вакцинації. Тож глобальне викорінення поліомієліту і стало головною ідеєю 1995 року.
Незалежно від того, чи ви ведете дитину на вакцинацію, здаєте кров у донорському пункті вашого міста, розповсюджуєте інформацію про шкоду тютюнокуріння – ви додаєте свій посильний внесок до створення здорового світу і здорового суспільства.
Чому ж ВООЗ настільки активно прагне залучити якомога більше людей до питання пропаганди правильного способу життя і захисту і збереження здоров’я? За статистикою половина людей на планеті не має можливості отримувати медичні послуги. Ще близько 100 млн. людей опинилися за межею бідності через те, що витрати на лікування були завеликі. Близько 800 млн. людей змушені витрачати більше 1/10 сімейного бюджету на послуги охорони здоров’я – такі витрати ВООЗ називає «катастрофічними». Проблеми високих витрат та обмеженого доступу до послуг охорони здоров’я вважаються однією з найважчих у світі. Саме їх викорінення і є основною метою ВООЗ, а один із засобів боротьби – Всесвітній день здоров’я.
Цьогорічний День здоров’я присвячений темі «Загальне медичне страхування та первинна медична допомога» і пройшов під гаслом «Здоров’я для всіх: будь-кого, будь-де» (Health for all – everyone, everywhere».
Цікаво, що японський театр кабукі, де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею якогось святилища в 17 столітті. Вона та інші жінки виконували тоді також всі ролі, в тому числі і чоловічі. Однак незабаром керівництву країни не сподобалася ця аморальна атмосфера і жінок в театрі кабукі замінили юнаками, а згодом зрілими чоловіками. У наш час традиції вже не настільки сильні, і в деяких трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки.
А вот Пітера Пена в театральних постановках частіше грають не хлопчики, а жінки мініатюрної статури. Однією з причин цього стало те, що в Англії в перші десятиліття 20 століття, коли Джеймс Баррі написав твір, діяв закон, що забороняє дітям до 14 років працювати після 21 години.
Міжнародний день театру був встановлений у 1961 році IX конгрессом Міжнародного інституту театру (МІТ).
Діяльність організації, згідно з її уставом, повинна бути спрямована на „укріплення миру і дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу”.
Членом МІТу Радянський Союз став ще в 1959 році. З 1961 року СРСР – постійний член виконавчого комітету МІТа.
Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня. Це не просто професійне свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів.
24 березня Всесвітній день боротьби проти туберкульозу
24 березня – Всесвітній день боротьби проти туберкульозу, День фтизіатра, Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв.
Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу.
У 1993 році ВООЗ об’явила туберкульоз національним лихом, а день 24 березня Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом і офіційно рекомендувала стратегію DOTS як нову стратегію боротьби з хворобою,
основними принципами DOTS є:
Політична підтримка;
Діагностика методом мікроскопії;
Надійна поставка ліків;
Контроль за лікуванням;
Регулярна оцінка результатів.
DOTS – це стратегія проти епідемії туберкульозу, вона дозволяє виявляти і лікувати хворих, небезпечних для оточуючих.
Можна вилікувати 92-95% хворих туберкульозом.
Впровадження DOTS – це спасіння багатьох людей від смерті, хвороби і страждання, зумовленого ТБ. Принципі стратегії DOTS універсальні для всіх країн. Зараз вона успішно запроваджується у більш ніж 180 країнах світу.
В Україні, згідно з Указом Президента України № 290 від 22 березня 2002 року, також встановлений Всеукраїнський день боротьби із захворюванням
на туберкульоз, який відзначається щорічно теж у 24 березня.
Своє професійне свято відзначають лікарі-фтизіатри.
Фтизіатрія - розділ клінічної медицини, що вивчає причини виникнення, закономірності поширення і механізми розвитку туберкульозу, викликані їм патологічні процеси в організмі людини і методи його профілактики, діагностики та лікування.
_____________
90 років від дня народження ЛіниВасилівниКостенко
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш. Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії. Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток. Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Перу поетеси належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.
___Переглянути матеріали за даним посиланням_
14 березня в Україні відзначають День Українського добровольця
Рішення про його відзначення було прийнято 17 січня 2017 року Постановою № 1822 Верховної Ради України «Про встановлення Дня українського добровольця».
З метою зміцнення патріотичного духу в суспільстві, підвищення суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формування відзначення Дня Українського добровольця було винесено на державний рівень.
В цей день українці вшановують мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету, і територіальної цілісності України.
Відзначення Дня Українського добровольця саме 14 березня обрано не випадково. Саме цього дня 2014 року з Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях відправилися перші добровольці, де почали підготовку до участі в боротьбі за територіальну цілісність України.
20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Вшанування Героїв Небесної Сотні на державному рівні передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року” від 23 серпня 2017 року №574-р. Відповідно до нього до Дня Героїв Небесної Сотні в навчальних закладах, військових частинах, закладах культури мають відбутися наукові, науково-практичні конференції, круглі столи, семінари, тематичні інформаційні, навчально-виховні, культурно-мистецькі та інші заходи з ушанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини.
_______________________________
15 лютого в Україні День вшанування
учасників бойових дій на території інших держав.
День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.
Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.
Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав - вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку на острові Куба та в інших «гарячих» точках.
Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками миротворчих місій під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року понад 44 тисячі військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.
Від самого початку війни на сході України тисячі ветеранів, насамперед «афганців», виступили на захист рідної землі. Нині вони проходять службу у складі Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ та інших силових підрозділах.
Цього дня зазвичай відбувається низка урочистих заходів і церемоній – покладання квітів до пам’ятних знаків, проведення мітингів-реквіємів, зустрічей з учасниками бойових дій на території інших держав. У храмах і монастирях звершуватимуться панахиди за загиблими та померлими учасниками бойових дій на території інших держав.
День святого Валентина
- історія свята і традиції святкування.
4 лютого в День святого Валентина закохані по всьому світу дарують один одному валентинки, роблять подарунки і говорять слова кохання. Існує кілька легенд про походження свята закоханих.
Історія свята
За однією з гіпотез, День закоханих походить від Луперкалій Стародавнього Риму - пастуших свят родючості, які відзначалися 15 лютого. У цей день римляни приносили в жертву тварин, знімали з них шкури і ходили по місту, б'ючи зустрічних жінок бичами з биків. Вважалося, що так у жінки будуть легкі пологи. В кінці торжества всі роздягалися. Папа Римський заборонив Луперкалії і незабаром це свято замінив світський День закоханих.
Інша версія походження свята пов'язана з легендою про святого Валентина. Згідно з нею, римський імператор Клавдій II заборонив жінкам виходити заміж за військових, а воїнам - одружуватися, оскільки вважав, що шлюб заважає бойовому духу.
Всупереч указу молодий священник Валентин таємно вінчав коханих. За це його посадили у в'язницю і засудили до страти. В ув'язненні святий Валентин познайомився з красивою дочкою наглядача Юлією. Перед стратою він написав їй любовний лист з підписом "Твій Валентин".
Його страта сталася 14 лютого 269 року.
Вважається, що в Західній Європі День Святого Валентина став широко відзначатися з XIII століття, в США — з 1777 року. У Російській імперії відзначали День Валентина попри невдоволення Православної церкви. Свято було популярне у дворян. У цей день влаштовували бали. На балу чоловіки писали імена присутніх дам і складали в один капелюх, а жінки в інший клали листи з іменами кавалерів. Після цього тягнули навмання записки з капелюхів. Утворена пара повинна була танцювати разом весь вечір.
Основні права, свободи і обов'язки громадян України
В Конституції України (переважно в розділі П) визначено такі групи основних прав: громадянські, політичні, економічні, соціальні, екологічні, культурні, сімейні. Громадянські права — можливості людей, що характеризують їхнє фізичне та біологічне існування, задоволення матеріальних, духовних та деяких інших потреб. Сюди відносять такі суб'єктивні права: на життя; на недоторканність особи, житла, на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; на вибір місця проживання, свободу пересування, на вільне залишення території України та повернення будь-коли в Україну; на свободу власної думки і слова, на вільне виявлення своїх поглядів і переконань; вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово та в інший спосіб на свій вибір; на свободу світогляду, віросповідання та ін. Політичні права — можливості людини і громадянина брати участь у громадському та державному житті, вносити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати вади в роботі, безпосередньо брати участь у різних об'єднаннях громадян. До цієї групи відносять такі права: брати участь в управлінні державними та громадськими справами, користуватися рівним правом доступу до державної служби, а також служби в органах місцевого самоврядування; обговорювати, приймати закони й виносити рішення загальнодержавного та місцевого значення, беручи участь у всеукраїнському та місцевих референдумах; надсилати індивідуальні або колективні письмові звернення чи особисто звертатися до державних органів, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб; утворювати об'єднання громадян (політичні партії, громадські організації) та брати участь у їхній роботі; збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи й демонстрації, про що завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; вибирати й бути обраним до державних органів та органів місцевого самоврядування; мати громадянство. Економічні права — можливості людини і громадянина, що характеризують їхню участь у виробництві матеріальних благ. Соціальні права — можливості людини і громадянина із забезпечення належних соціальних умов життя. Це є: право на охорону здоров'я; право на житло; право на матеріальне забезпечення у старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та ін.; право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї (харчування, одяг, житло) Екологічні права — права людини і громадянина на безпечне екологічне середовище. Тобто, це право, на безпечне для життя і здоров'я довкілля; на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди та ін. Культурні права — можливості доступу людини до духовних цінностей свого народу (нації) та всього людства. Це — право на освіту; право на користування досягненнями вітчизняної та світової культури; право на свободу наукової, технічної та художньої творчості; право на захист інтелектуальної власності; право на використання результатів інтелектуальної, творчої діяльності тощо. Сімейні права — можливості людини і громадянина вільно розпоряджатися собою в сімейних правовідносинах. Це означає: право на невтручання в особисте й сімейне життя; право на добровільне одруження, рівні права та обов'язки у шлюбі та сімї; право на державну охорону сім'ї, материнства, батьківства і дитинства; право на рівність дітей незалежно від походження чи народження у шлюбі або поза шлюбом. Основні права громадян нерозривно пов'язані з їхніми обов'язками. Основний, обов'язок громадянина — встановлені Конституцією держави вид і міра його необхідної обов'язкової поведінки. Щоб людина могла успішно реалізувати свої права, отримувати від суспільства певні матеріальні й духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов'язки, віддавати суспільству свою працю, свої зусилля, піклуватися про державні та громадські справи. Конституційні права, свободи та обов'язки разом із конституційними принципами й гарантіями утворюють основи правового становища громадян, або конституційний статус особистості в Україні. Становище, статус громадян України відзначається не лише його правами, а й тими обов'язками, що їх він несе перед державою, перед іншими громадянами, перед організаціями. Основні обов'язки громадян закріплює Конституція України.
27 січня 2021р. в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, повідомляє Укрінформ.
Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.
Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.
Люди мають знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії, адже тільки усвідомлюючи минуле, можна розраховувати на мир та єдність у майбутньому. Таку думку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко оприлюднив у Телеграмі, нагадуючи про те, що 27 січня – День пам’яті жертв Голокосту.
«Сьогодні світ усвідомлює усі ті страшні тортури, що стали проявом трагедії. Але ми маємо продовжувати робити все залежне від нас, щоб зберегти пам’ять та не допустити повтору цих подій. Кожен громадянин повинен знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії. Тільки усвідомлюючи минуле – можливі мир та єдність у майбутньому», - написав Ткаченко.
Він нагадав про те, що радянська влада не просто замовчувала безжалісне ставлення до людства, а й всіляко намагалася стерти українську та єврейську ідентичність. Під час нацистського Голокосту планомірно знищували мільйони людей по всьому світі. В Україні він відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами. Фактично, на очах місцевих жителів. Епіцентром знищення євреїв на мапі Голокосту стало урочище Бабин Яр – одне із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.
«Світова трагедія. Минуло 80 років, а біль від подій тих часів не відступає», - додав очільник МКІП.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вважає, що громадяни мають виховувати у собі толерантність, щоб не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. Про це український омбудсман повідомила у Телеграмі до дня пам’яті жертв Голокосту.
«У пам’ять про ті страшні події кожен з нас повинен виховувати у собі толерантність, аби на ґрунті нетерпимості та ненависті не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. ️Вічна пам'ять жертвам Голокосту», - повідомила вона.
Денісова назвала Голокост «жахливою трагедією людства, яка слугує нам та майбутнім поколінням нагадуванням про вчинені злочини проти людства нацистськими окупантами», і зазначила, що ненависть, фанатизм, расизм та упередженість стали причиною для позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.
22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.
Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак у 2014 році указом Президента свято було відновлено як День Соборності України.
В українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць. Так, саме 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав - УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій, - в єдину соборну Українську державу.
У тексті Акта Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».днак об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акта Злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття.
Верше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.
Яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.
Інформаційна година на тему: "Традиційні січневі свята"
Січень– перший місяць року. Традиційно на нього припадає найбільше свят. Це пов'язано не тільки з новорічною обрядовістю. Зимовий період дозволив селянам відпочивати від важкої землеробської праці. Вільного часу було удосталь, тому його заповнювали різними формами дозвілля.
Перше свято– Різдво Христове. Його відзначають 7 січня. Саме у цей час народився Ісус Христос.
Різдво є найдавнішим святом, воно починається Свят-вечором. Це вечір останнього дня перед самим Різдвом. Напередодні тривав піст, а тому у Свят-вечір в Україні всі постяться, тобто не вживають м'яса, молока та яєць.
Щойно на небосхилі з'являється перша зірка, всією родиною сідають за стіл, який звуть багатим, бо на ньому має бути дванадцять різноманітних пісних страв. Обов'язково повинна бути кутя.
Наш народ вірить, що на Свят – вечір усі померлі колись предки приходять знову на землю і йдуть до хати, до своїх дітей, внуків, правнуків. Вони з ними разом їдять святу страву – кутю.
Це дуже гарний звичай, якого нема ні у якого іншого народу. Цим тримається зв'язок між живими і давно померлими.
У кожній хаті ще стоїть прикрашена ялинка. Біля ялинки дуже часто встановлюють вертепи.
Вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п'єси.
Це сцени з біблійних розповідей про народження Ісуса. Вони показують маленького Ісуса в яслах, Марію, волхвів, що принесли дари, та зірку над Віфлеємом.
Починаючи з вечора, усюди ходили христослави з "віфлеємською зіркою". Яка була прикрашена ліхтариками, паперовими гірляндами, іноді іконою Різдва, Спасителя чи Божої Матері, потім з цією зіркою співаючі різдвяні гімни обходили навколишні будинки. Такі відвідування називалися колядками, найчастіше для цього збиралися дітлахи, але нерідко брала участь і молодь.
Після Різдва наступає Новий рік. А ще зветься він святом Святого Василя. Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Всі переодягалися в чудернацький одяг. Було дуже весело, навіть трішечки страшно, бо раптом, мов з-під землі, з'являлися волохаті ведмеді, рогаті чортики, князі з булатними мечами, старезна відьма і навіть Котигорошко з велетенською булавою. Але не треба боятися, бо це наші колядники, перевдягнені в казкових героїв.
Вранці наступного дня колядники, знявши свою чудернацьку одежу, знову бігли від хати до хати. Кожен з них ніс мішечок, в якому були пшеничні зерна. Вони сіяли зерна по хатах, примовляючи:
Сійся, родися жито, пшениця,
Жито, пшениця, всяка пашниця,
Коноплі по стелю, льон по коліна,
Щоб у вас, хрещених, голова не боліла...
Різдвяно-новорічні урочистості завершувались святом Богоявлення, відомим в народі як Водохреща. Водохреща - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. В цей день обов'язково ходили до церкви святити воду. Цією свяченою водою починалася трапеза, нею ж кожний господар кропив усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі.
Кульмінаційний момент церковного свята Водохреща — занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою традицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок. Зимові свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і дозвілля.
Кожного року 19 грудня православні християни відзначають День святого Миколая Чудотворця. У народі цього святого ще називають Микола зимовий та Миколай Угодник.
Миколай Чудотворець: чим відомий святитель
Миколай Угодник народився у III столітті в грецькій колонії Лікії у Малій Азії в родині заможних християн. Хлопчик з самого дитинства відвідував храм, а подорослішавши, вирішив присвятити себе вірі, ставши священиком.
Коли його батьки померли, святитель Миколай роздав увесь свій спадок нужденним. За переказами, він допоміг бідному вдівцю, доньку котрого не схвалювали як дружину для свого сина його багаті батьки. В один із вечорів святий Миколай непомітно поклав мішечок із монетами у вікно спальні майбутньої нареченої. Після того містом ширилися чутки, що закоханим начебто допоміг ангел. А Миколай, почувши такі розповіді, відчув себе щасливим.
Надалі святий ревно захищав християнство і боровся з язичництвом. Він прославився як великий угодник Божий, саме тому його ще іменують Миколою Угодником. Також святитель Миколай відомий як захисник обмовлених і невинно засуджених, покровитель моряків, мандрівників, знедолених, сиріт, а також дітей.
Вважається, що за життя Миколай зробив безліч чудес. Зокрема, він воскресив моряка під час шторму, а також врятував місто Миру від страшного голоду.
Д
____________________________________
Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа, згідно з переказами, був братом апостолу Петру і був покровителем жителів України, Росії та Шотландії. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на Андріївські вечорниці — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.
Традиції гулянь і найпопулярніші ворожіння на Андріївські вечорниці
Вечорниці проходять в ніч з 12-го на 13-е грудня і в основному святкуються тільки молоддю.
• За традицією, в цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні дрібні капості дівчатам (викрадали і ховали предмети одягу, прикраси). З настанням темряви хлопці лякали їх на вулицях або стукали у вікна, говорячи на різні лади, намагаючись таким чином звернути на себе увагу. • Дівчата ж в цей час займалися таємним обрядом — проводили ворожіння на судженого і на результат майбутнього сімейного життя. Іноді дійством керувала заміжня і щаслива у сімейному житті ворожка, але найчастіше дівиці виступали в ролі ворожок самостійно. Щоб дізнатися ім'я нареченого, дівчатам було приписано кидати знятого з ноги червоного чобота, — якнайдалі через голову. Кинуте взуття уважно розглядали, оскільки вважалося, що суджений прийде в будинок з того боку, куди вказує носок чобітка. • Не менш знамениті гадання з використанням кільця, скрученої з паперу квітки, ляльки і гілочок мирти. На всіх цих предметах ворожка робила замовляння, а потім пропонувала дівчатам по черзі тягнути жереб. Важалось, що та, яка витягне із загальної маси кільце, — незабаром вийде заміж. • Ворожіння з використанням дзеркал різної величина — ще один спосіб дізнатися свою долю. Дзеркала ставили навпроти один одного, а між ними встановлювали 3 запалені свічки. Дівчина сідала між дзеркалами і довго вдивлялася в відображення свічок. Вважалося, що так в дзеркалах можна побачити коридор свічок, а в ньому — і свого судженого.
Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.
__________________________
ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ
"16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"
Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Прикро, що ми звикли сприймати насильство, як щось неминуче, адже прояви насильства порушують права людини, принципи її вільного та справедливого існування.
І коли насильство чиниться поруч із нами чи в нас у домі, у школі, на вулиці, ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію "16 днів проти насильства".
Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.
Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:
– 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
– 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
– 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
– 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
– 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
– 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
– 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
– 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
__________
10 грудня – Міжнародний день прав людини
10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості – рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші. І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. Так, у 1966 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Міжнародний пакт про громадянські й політичні права» та «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права», які разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини. Україна також ратифікувала ці пакти. У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції
________________
Міжнародний день боротьби з корупцією
відзначається щорічно 9 грудня з ініціативи Організації Об’єднаних Націй.
Цього дня 9 грудня 2003 року на політичній конференції високого рівня була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції (ухвалена Генеральною асамблеєю ООН 31 жовтня 2003 року).
Цей міжнародний договір передбачає заходи із запобігання корупції, покаранню винних, а також механізми міжнародної співпраці в боротьбі з нею. Він зобов’язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем.
Конвенція набула чинності в грудні 2005 року після її ратифікації 30 країнами. Україна ратифікувала конвенцію 18 жовтня 2006 року.
Згідно з Конвенцією ООН проти корупції (2003) та Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію (1999), корупція – це зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях, в інтересах третіх осіб і груп, а також різні форми незаконного привласнення публічних коштів для приватного використання, Крім того, до корупційних явищ належить і непотизм (кумівство, сімейність).
Корупція вражає основу демократичних інститутів через спотворення виборчих процесів, перекручення принципу верховенства закону і створення бюрократичних бар’єрів. Подолати корупцію можливо тільки завдяки консолідації всього суспільства та налагодження системи протидії.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» органи Пенсійного фонду України забезпечують умови для повідомлень про порушення вимог цього Закону, зокрема через спеціальну телефонну лінію, офіційний вебсайт, засоби електронного зв’язку. Також з метою зручного та загальнодоступного використання можливості потенційного викривача є можливість здійснення повідомлення про корупцію у розділі «Повідомити про корупційне правопорушення» на інформаційній сторінці вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України.
_____________
6 грудня День Збройних Сил України
Сьогодні в Україні святкують День збройних сил України. Цей день є державним святом, але на відміну від Дня захисника, не підкріплюється додатковим вихідним днем у календарі. Цього дня заведено вітати всіх, хто пов'язаний з українською армією.
Чому саме 6 грудня? Історія свята
День Збройних сил України почали щороку відзначати 1993 року відповідно до постанови Верховної Ради. Дату свята приурочено до ухвалення закону України "Про Збройні сили України" 6 грудня 1991 року.
Після проголошення незалежності почалася підготовка нормативно-правової бази для створення національних збройних сил. Формування національної армії супроводжувалося реорганізацією збройних сил колишнього СРСР, створенням нових структур та органів управління.
_________________________
6 ГРУДНЯ- ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ СТУДЕНТОК, РОЗСТРІЛЯНИХ У МОНРЕАЛІ, КОЛИ 14 ЖІНОК-СТУДЕНТОК БУЛИ ВБИТІ ЗЛОЧИНЦЕМ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО «ВОНИ БУЛИ ФЕМІНІСТКАМИ»
Масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля— стрілянина у Політехнічній школі Монреаля 6 грудня1989 року, під час якої злочинець Марк Лепін розстріляв 14 студенок та поранив 13 інших.
З початком «тихої революції» у Квебеку у 1960-х роках жінки почали відігравати значимішу роль у житті суспільства. Велику роль у заохоченні жінок займатися нетрадиційними для них професіями відігравав рух фемінізму. У 1970-х та 1980-х роках багато жінок поступало у технічні ВУЗи Монреалю та Канади. Система заохочень для жінок у коледжах та університетах викликала незадоволення у незначної частини чоловіків, які вважали такі заходи дискримінаційними. Саме до цієї категорії незадоволених належав 25-річний Марк Лепін, який звинувачував фемінізм та жінок у своїх життєвих негараздах та неможливості потрапити до Політехнічної школи Монреалю.
Обставини злочину, який скоїв Лепін та мотиви, які він пояснив у передсмертному листі викликали жваве обговорення в канадському суспільстві, а саме загострили увагу на проблемі насильства проти жінок. У Монреалі та декількох інших містах Канади були споруджені меморіали жертвам трагедії. Щорічно, 6 грудня відмічається «Національний день запобігання насильства проти жінок», у багатьох навчальних закладах Канади проходять щорічні конференції та поминальні заходи. Після подій у Монреалі, у 1995 році був прийнятий новий закон, який ввів жорсткіші правила щодо купівлі та розповсюдження вогнепальної зброї.
Розстріл жінок у Монреалі мав великий резонанс у канадському суспільстві: він загострив увагу на проблемі насильства проти жінок.
Пам'ятна дошка на будівлі Політехнічної школи.
Насильство щодо жінок та дівчат – одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі. Кожна третя жінка (33%) протягом життя зазнала фізичного та/або сексуального насильства. Це приголомшливий показник. Ґендерно зумовлене насильство (ҐЗН) є глобальною проблемою, яка існує у всіх країнах у тих чи інших формах, включно з сексуальним насильством, домашнім насильством та торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації.
Ґендерно зумовлене насильство спричиняє як безпосередні, так і довгострокові наслідки для фізичного, психічного та сексуального здоров’я жінок та дівчат, і зрештою впливає на їхнє благополуччя, стаючи на заваді повноцінній участі в житті суспільства. Ґендерно зумовлене насильство не лише спричиняє біль та страждання, але й руйнує родини, погіршує ефективність праці, послаблює конкурентоздатність країни та сповільнює її розвиток.
В Україні триває Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»-заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. Мета: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.
_________________ 5 грудняМіжнародний день волонтера
Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Свій вільний час волонтери присвячують суспільним справам, беручи участь у акціях, програмах соціальної взаємодопомоги, культурного просвітництва тощо. Також цей день можна вважати святом людей, які допомагають персоналу дитячих будинків, шкіл-інтернатів, будинків для людей похилого віку, лікарень швидкої допомоги та ін.
Досить часто волонтери ризикують своїм життям, беручи участь у ліквідації наслідків глобальних катастроф та природних катаклізмів чи інших надзвичайних ситуацій.
Волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.
У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. – понад 100 мільйонів волонтерів. Сьогодні, згідно зі статистичними даними, оприлюдненими Організацією Об’єднаних Націй в світі налічується близько 140 мільйонів волонтерів.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2013 – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке поступово виросло в потужний громадянський рух.
Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі, Україна вистояла й зберегла незалежність. І сьогодні навіть волонтерська робота допомагає нашим бійцям на сході вистояти тат давати відсіч окупантам.
___________________________________
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
Міжнародний день людей з інвалідністю– Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією A/RES/47/3 Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно 3 грудня.Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб із інвалідністю в життя суспільства. Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.
Щороку вибирається тема Дня, покликана привернути увагу до успіхів в побудові інклюзивної середовища для інвалідів та усунення соціальної нерівності, оцінки ходу виконання положень Конвенції про права інвалідів і роботу по залученню людей з інвалідністю в повсякденне життя суспільства.
_____________________________
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної
Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
Саме цього дня 1949 року на 4-й сесії ГА
ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією
проституції третіми особами. Для України документ набрав чинності 15 лютого
1955 року. Метою цього Дня є викорінення таких
сучасних форм рабства, як торгівля людьми, сексуальна експлуатація, найгірші
форми дитячої праці, примусові шлюби, продаж наречених, передання у спадщину
вдів і насильницьке вербування дітей для подальшого використання у збройних
конфліктах. За даними Міжнародної організації праці,
сьогодні у світі близько 40,3 млн людей є жертвами сучасних форм рабства,
включаючи 24,9 млн жертв примусової праці та 15,4 млн жертв примусових шлюбів.
За оцінками експертів щорічно майже 2 млн людей стають "живим
товаром". У минулому році Міжнародна організація
праці спільно з Міжнародною організацією з міграції розробили Глобальні оцінки
сучасного рабства, в яких представлені дані та інформація про масштаби і
регіональний розподіл сучасного рабства. Ці оцінки є основою для Глобального
індексу рабства. Згідно з даними індексу, 286 тис. осіб у нашій країні
проживають у рабських умовах. Проте в деяких європейських країнах ситуація ще
гірша, скажімо в Білорусі, Греції та Македонії (якщо порівнювати кількість
"рабів" на 1000 наявного населення). Світовим лідером в антирейтингу
стала Північна Корея, за нею Еритрея, Бурунді, Центральноафриканська
Республіка, Афганістан та Мавританія.
З ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно з 1 грудня 1988 року. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему. За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилося. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48,5 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це остання стадія інфекційної хвороби, що називається ВІЛ-інфекція, збудником якої є вірус імунодефіциту людини (скорочено – ВІЛ). Вірус вражає клітини крові, що забезпечують захист організму від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин й інших уражень. Хвороба розвивається повільно – упродовж 8-12 років – і завершується клінічною картиною, яка й має назву СНІД. Донині синдром набутого імунодефіциту залишається невиліковним. Відповідно до даних, наданих Центром громадського здоров’я МОЗ України, лише за період із січня до жовтня 2020 року – серед нових випадків: ВІЛ-інфекції – 13 277; СНІДу – 3 533; смертей від СНІДу – 1 802. В Україні впроваджена Стратегія UNAIDS на 2016–2021 роки «На шляху прискорення для подолання СНІДу» для припинення епідемії ВІЛ-інфекції. У стратегії зазначається, що: необхідно вжити заходів, щоби до кінця 2020 року 90% людей, які живуть із ВІЛ, знали про свій ВІЛ-статус; 90% людей, які знають про свій позитивний ВІЛ-статус, отримували б відповідне лікування; і 90% людей, які лікуються, мали б невизначувані рівні ВІЛ. У такий спосіб, в Україні до 2020 року додатково 97 000 людей, які живуть із ВІЛ, мають бути охоплені лікуванням, а 87 000 із них — мати невизначувані рівні вірусу в крові. Досягнення цих цілей дасть можливість зупинити епідемію ВІЛ-інфекції у країні, попередити нові випадки інфікування ВІЛ, зменшити смертність від хвороб, зумовлених ВІЛ, а людям із ВІЛ — жити повноцінним життям. Роз’яснення МОЗ щодо СНІДу: ВІЛ не передається через поцілунки, кашель і чхання. Слина, мокротиння, сльози, піт, сеча, блювотні маси не можуть стати причиною зараження ВІЛ. Так само абсолютно безпечними є обійми та рукостискання. ВІЛ можна заразитися в салонах краси, якщо майстер не стерилізуватиме інструменти для ін’єкцій. Не можна заразитися вірусом через побутові предмети – посуд, одяг, телефон, унітаз і подібне. Це неможливо так само, як і зараження через їжу, яку приготувала ВІЛ-інфікована людина.
Кожному з нас варто пам’ятати, що ВІЛ – це не вирок. Адже вчасне виявлення та проведення антиретровірусної терапії дає можливість людям із ВІЛ жити повноцінно.
Будьмо здорові!
----------------------------------------------
--------
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
Сьогодні у світі відзначається
Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Дата
25 листопада вибрана не випадково. Саме цього дня, восени 1960-го року
під час політичних протестів у Домініканській Республіці, за наказом
домініканського диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри
Мірабал, що були активними учасниками супротиву. Показова кривава
страта сестер збереглася в народній пам’яті надовго та мала світовий резонанс.
У 1981 році активістки жіночих рухів вирішили вибрати дату їх загибелі як день
протесту проти насильства щодо жінок. А з 1999 року цей день став міжнародною
датою.
Незважаючи на те, що ми живемо в XXI
столітті, статистика про факти насильства щодо жінок є невтішною. Більше того,
можна навіть з упевненістю стверджувати, що офіційні дані про це не
відображають реальний масштаб проблеми. Причин декілька. Це і
відсутність систематичних досліджень з цього питання, і замовчування проблеми
самими жертвами через страх, сором чи забобони.
Загалом зібрані дані свідчать про те,
що 33,4% жінок хоча б раз у житті зіткнулися з насильством щодо себе, в
тому числі фізичним. 20% жінок є жертвами зґвалтування чи спроб зґвалтування.
Враховуючи, що частка жінок серед населення світу складає близько
49,7%, що становить трохи більше 3 мільярдів, то стає зрозумілим наскільки
великі ці показники. Насильство щодо жінок і дівчаток є одним з найбільш
поширених порушень прав людини в сучасному світі, з яким надзвичайно важко
боротися і яке має катастрофічні наслідки.
Воно
проявляється в фізичного, сексуального та психологічного формах, зокрема:
• насильство
з боку партнера (побиття, психологічне насильство, зґвалтування в шлюбі,
вбивство);
• торгівлю людьми (рабство, сексуальна експлуатація);
• дитячі шлюби.
Декларація
про викорінення насильства щодо жінок, прийнята в 1993 році, визначає термін
«насильство щодо до жінок» так: «будь-який акт насильства, здійснений на
підставі статевої ознаки, який заподіює або може заподіяти фізичну чи
психологічну шкоду або страждання жінки, а також погрози скоєння таких актів,
примус або довільне позбавлення волі, чи то в суспільному чи в особистому
житті».
Насильство
щодо жінок є перешкодою на шляху досягнення прогресу в області рівності, розвитку
і миру, а також забезпечення прав жінок і дівчаток. Головний принцип Цілей
сталого розвитку – щоб ніхто не був забутий – не зможе бути досягнутий без
викорінення насильства над жінками.
Насильство
щодо жінок явище складне, багатогранне. Воно проявляється і в абсолютно
очевидних фактах, і завуальовано під стали вже звичними для нашого життя
явищами. Але ніяке насильство не проходить безслідно. Щоб викоренити це
остаточно, потрібні всеосяжні заходи, що мають суспільний характер і закріплені
законодавчо.
28 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ ТА ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ
28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам'яті жертв голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.
Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані. Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду як в Україні так і закордоном. Моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії.
Нашим спільним обов'язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму. Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору.
О 16:00 вшанують хвилиною мовчання жертв Голодоморів та запалюють свічку пам'яті
День Гідності і Свободи відзначається щороку 21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом був скасований.
Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців.
Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.
Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, "коктейлів Молотова" і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників.
Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 106 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.
Злочинна влада, падаючи, зробила все, аби потягти з собою у небуття і Україну, віддавши її на поталу "великому брату" – анексований Крим, війна на Донбасі, шалений супротив корумпованого чиновництва всередині країни, хронічна золота короста олігархату - все це реалії сьогоднішньої України.Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року, тривають і досі.
Національно-патріотичне виховання молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до України, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, України, держави, нації.
_________________________________________
----------------------------------------------
--------
28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників
Переглянути відео матеріал за даним посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=W15j4bogNfY
https://www.youtube.com/watch?v=5_yOAnLw6gk
Як визволяли Україну
Після Сталінградської битви почалося визволення України. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені у грудні 1942 року, а масове визволення українських земель почалося внаслідок Курської битви, що тривала протягом липня - 23 серпня 1943 року.
23 серпня 1943 року війська Степового фронту звільнили Харків.
У вересні 1943 р. радянські війська вийшли до Дніпра, де розгорнулася битва за місто, внаслідок чого ціною величезних людських втрат 6 листопада 1943 року було визволено Київ.
У 1944 році радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:
- Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 р. – січень 1944 р.);
- Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.);
- Рівненсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 рр.);
- Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.);
- Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944 рр.);
- Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.);
- Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.). 27 липня 1944 р. звільнено Львів;
8 травня 1945 року німецько-радянська війна (Велика Вітчизняна) завершилась капітуляцією Німеччини, а капітуляцією Японії 2 вересня 1945 завершилась Друга світова війна.
У ході визвольних операцій в Україні загинуло понад 3,5 мільйонів людей, а загалом протягом війни людські втрати в Україні склали понад 10 мільйонів військових і цивільних осіб.
Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів українських карбованців. Було зруйновано понад 714 міст, 28 тисяч сіл, понад 16 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч медичних закладів і 33 тисяч закладів освіти.
Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Які ознаки булінгу?
Типовими ознаками булінгу є:
·систематичність (повторюваність) діяння;
·наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
·наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Які є види булінгу ?
Людину, яку вибрали жертвою, намагаються
принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими
видами булінґу є:
·психологічний (принизливі погляди, жести,
образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція,
ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
·економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення
одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
·сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі
рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у
переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
·кібербулінг (приниження за допомогою мобільних
телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
Як відрізнити звичайний конфлікт від
булінгу?
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є
булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між
учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та
побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -
це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером
регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали,
не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи
відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!
Що робити, якщо ваша дитина стала
жертвою булінгу?
·Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
·Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в
ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
·Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій
варіант вирішення ситуації.
·Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування
(психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей,
охорона, поліція).
·Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і
вимагайте належного її урегулювання.
·Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її
до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
У разі, якщо вирішити ситуацію з
булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!
Що робити, якщо ви стали свідком
булінгу?
·Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
·Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту
потребують допомоги.
·Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
·Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню
і розподілу ролей.
·Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і
вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.
Ситуації з фізичним
насильством потребують негайного втручання!
Що робити, якщо ваша дитина агресор?
·Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію
її поведінки.
·Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
·Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення
якого настає відповідальність.
·Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не
погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за
її поведінкою.
·Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї
дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути
ознакою серйозних емоційних проблем.
Яка роль відведена педагогічним
працівникам у запобіганні та протидії булінгу?
Керівник закладу освіти зобов’язаний
створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та
булінгу. Крім того, керівник:
·розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на
запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
·розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про
проведення розслідування;
·вживає відповідних заходів реагування;
·забезпечує виконання заходів для надання соціальних та
психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками
або постраждали від булінгу (цькування);
·повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей
про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Також Закон зобов’язує педагогічних
працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу
(цькування) серед школярів.
Яка відповідальність за вчинення
булінгу?
До прийняття змін до законів щодо
протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не
існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну
відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи
неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього
процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими
роботами від 20 до 40 годин.
Такі діяння, вчинені повторно протягом
року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400
грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі вчинення булінгу (цькування)
неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх
заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850
до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за
приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не
повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки
цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу
від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з
відрахуванням до 20 % заробітку.
Куди звертатися за більш детальною
консультацією та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання з данного
приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової
допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в
межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій
Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
ВАЖЛИВО: діти мають право
безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Якщо дитині необхідна психологічна
допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків
з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .
-Навчальна
діяльність (ставлення до навчання, якщо відстає - то з яких причин).
-Ставлення до
праці (як проявляє себе в різних видах праці; активний чи пасивний; чи поважає
працю інших; який вид праці найбільш подобається).
-Позиція в колективі
(чи прислухається до думки колективу; якщо існують конфлікти з колективом, то з
яких причин, на якому підґрунті; як розуміє дружбу; чи має друзів, хто вони).
-Ставлення до
дорослих, педагогів (хто є для нього авторитетом).
-Як проводить
вільний час (участь в гуртках; чи любить читати;займається спортом; цікавиться
музикою, живописом;любить кіно, театр;відвідує підліткові клуби, центри
дозвілля; дивиться телебачення;як і з ким проводить вільний час).
-З ким проводить
вільний час по місцю проживання
-Основний зміст
дозвілля.
-Особливості
характеру та поведінки (які риси переважають: ініціативність,
комунікабельність, чуйність, правдивість, самокритичність, прямота і
принциповість, скромність ,брехливість, непокірність, егоїстичність, боягузтво
та ін..).
-Навички культури
поведінки ( чи привчений до режиму дня, до дисципліни; чи вміє коректно
ставитись до людей, культурно вести себе в громадських місцях).
-Основні прояви
педагогічної занедбаності.
-Чи знаходиться на
внутрішньо шкільному обліку правопорушень, в кримінальній міліції у справах
неповнолітніх (з якого часу, з яких причин).
Як стати справжнім. товаришем, вірним другом,
джентльменом, лицарем і., просто хорошою людиною
Людина живе серед людей. її радощі і біди,
справи і турботи пов'язані з людьми. Саме так влаштоване життя. І від того, чи
вміємо спілкуватися, іноді залежить наше щастя.
Система виховних робіт: „ Як стати хорошою
людиною" містить в собі практичні поради, матеріали для роздумів над
вічними питаннями про щастя, добро, справедливість, радість взаєморозуміння.
Це спроба привернути увагу підлітків до своїх
вчинків, поведінки, розбудити бажання самовдосконалюватися, вчитись
контролювати себе, уважніше придивлятись до
навколишнього життя.
1.Комп'ютер і ти. Чи може машина замінити людину? (вчитель)
2.Відповіді на питання-тести.
3.Підведення підсумків, бесіда з класом.
1. Розум людини створив унікальні і складні машини комп'ютери , які мають
вирішувати складні задачі. Вони вчаться малювати, творити музику, грати в шахи.
Але без людини навіть „найкрутіший" комп'ютер залишиться мертвою системою.
А як ти зреагуєш, коли тобі скажуть, що ти також складна система, машина,
тільки різниця в тому, що комп'ютер випередить будь-кого у швидкості вирішення
задач, але сам не має в них потреби. Це лише "думаюча" машина.
А ти ? Ти можеш, на відміну від машини - комп'ютера, поставити перед собою
мету, ти можеш прикрасити своє житло, життя, брати участь в прогресі.
У машини немає емоцій, настрою,
а ти можеш радіти, плакати, співпереживати. Машина байдужа, а людина вимірює
свої вчинки своєрідною одиницею, що зветься совістю.
"Совість не дозволяє"
- кажеш ти, відсовуючи чужий зошит, і пишеш вправу сам. В поняття
"совість" закладені твої моральні вимоги до себе, твоя програма, яка
може, на щастя, вдосконалюватись. А комп'ютер сам не може. Чи можливо людина
теж не може морально вдосконалюватись? Що є, те й є ! Давайте перевіримо!
3.Як стати гармонійно розвиненою особистістю? Ось
результат (із досвіду підлітків)
-В дитинстві я був
плаксивим, тільки зачеплять мене - плачу, але в 5 класі вирішив "перемогти
себе". Навіть коли робили мені операцію і було дуже боляче, терпів.
-Я дуже боялась собак, сердитих півнів. Якось ми
з маленьким братиком гуляли вулицею. Раптом до нас підбігла собака. Я так
злякалась, що втекла, залишивши братика самою. Назустріч йшов чоловік і прогнав
собаку. Мені стало соромно, і я
чекала, що він мене буде сварити. Але він просто пояснив, що так не гарно
робити, що залишати друзів, а тим більше молодших в біді не можна...Після цього
я намагаюсь не боятись, не тікати від страху... Я була дуже нервовою. Скажи
мені щось не так - загорялась, як сірник. Але потім зрозуміла, що мої нерви в
моїх руках. Ось моє тренування: я ненавиджу сирі яйця, але мушу пити їх кожен
день, лікар велів. Я сварилась з мамою ...і не пила. Але якось ранком, коли
мама принесла мені яйце, я взяла його, розбила і стала пити, а мамі сказала
:"Дякую". Вона подивилась на мене здивовано і каже: "Яка ти
бліденька". Я мало знову не почала кричати, проте стрималась, а про себе
почала рахувати : 1, 2, 3, 4, 5...як це так, мене заставляють пити сирі яйця
... 6, 7, 8, 9...а самі п'ють чай... 10, 11, 12... А вголос сказала:
"Нічого, це я з незвички поблідніла, буду пити частіше-звикну"... 13,
14, 15...
З тих пір, рахуючи до 20, я заспокоююсь...Тепер ви зрозуміли, що нерви у
ваших руках ?
Раніше я всім грубив, зневажав
однокласників і вчителів... Чесно скажу, мені було важко і погано: я весь час з
кимось сварився, бився, не міг утриматись...Але зараз у мене стало законом:
коли мені хочеться когось образити, я себе зупиняю. Просто сам собі говорю:
"Спокійно. Що такого страшного тобі сказали. Ти- мужчина..." І
заспокоююсь. А я завела зошит, який назвала ЗСС (завдання самій собі), і мені
тепер набагато легше вчитись і контролювати свої вчинки. Виявляється, керувати
своїм характером можливо! Правда, можна почути: „А навіщо? Мені мій характер
подобається"
Якщо я хочу краще зрозуміти людину, оцінити її
вчинок, я ставлю себе на її місце. Зовсім недавно я зрозуміла, якими ми буваємо
іноді жорстокими. Наприклад, я - вчитель і хочу, щоб учні добре знали мій
предмет. Весь вільний час я готуюсь до уроку, підбираю цікавий матеріал, щоб
захопити клас. Приходжу, починаю урок, а в класі шум-гам. Що б я тоді зробила?
Розгубилася б, збилась би з думки, а, можливо, розплакалась перед усіма? А якщо
згадати, то я сама не один раз порушувала дисципліну, сміялась, розмовляла,
писала записки. Учитель майже вмовляє сидіти тихенько, але я не реагую. Вчитель
знервований до крайнощів, і лише тоді сміються не всі, декому стає за себе
соромно. Не вгамовуються лише ті, кому і в голову не приходить думка поставити
себе на місце вчителя. Ось я і пропоную вам ставити себе на місце інших.
Виявляється, керувати своїм характером можливо!
-чи можна відкласти
самовиховання і формування характеру на потім (на майбутнє)?
-що таке
самоконтроль, самовиховання?
Запам'ятай! Виховувати себе - це значить здійснювати
будь-який вчинок, приймаючи якесь рішення, реагувати на дії інших. Ви повинні
розуміти і уявляти, які наслідки це може мати не тільки для вас, а й для
оточуючих. Завдання: уявіть собі, що ви - автор книги
рекомендацій для тих, хто хоче покращити свій характер і почати займатись
самоконтролем. Щоб порадили ви з власного досвіду?
Міський двір; лавочка; сидять хлопчики і мирно
розмовляють між собою. Та ось п під'їзду виходить особа незрозумілого віку
(12-14 р), явно дівчина. Тоненькі ніжки стояли на високій
"платформі", ноги підкошувались, ішли непевно, досить часто
спотикались. На голові - "копиця", спідничина тісно обтягувала
худесенькі ноги.Хлопці
дружно розсміялись і завели чисто чоловічу розмову.
•І її каво, куди
це Тонька вирядилась?
Особа, яку звали Тонька, вийшовши із під'їзду,
підняла голову і голоснозакричала
•Інка...! Інка...!
Деякі вікна
зачинились, але на 6-ому поверсі, навпаки, відчинились
•Інка. ти що там
так довго! Давай швидше, запізнимось! Крик з 6-го поверху
•Не йду. мама не пускає, зайдеш потім, все
розповіси! Один із хлопчиків, не витерпів
•Так і просяться, щоб їм щось сказали. Не
дівчата, а якась пародія.
•Так. - поморщився Толя, - стануть на високі
підбори і думають, що дорослі.
•Підбори ще
нічого - підтримав розмову Вітя. У нас в класі є ще й не такі: нігті фарбують,
.очі начорнять. Така доросла, а як вийде до дошки, то й слова сказати не може.
Куди вся дорослість зникає!
•А скажеш для такої дівчини слово образливе або
лайливе, то вона і не ображається, стоїть сміється.
•А є такі, що на посвист озираються і
відгукуються.
•Але ж не всі такі - промовив Борис.
•Зрозуміло не всі, є веселі, добрі, розумні...
скромні
•Я особисто таких ще не зустрічав, тільки ляпати
язиком вміють. Уявляєте, набрався якось хоробрості, запропонував одній дівчинці
дружити, в школу разом ходити... Так вона тут же в школі всім дівчатам
розповіла, що у неї залицяльник з'явився.
•Вірно, а
якщо запропонуєш дружбу, зараз же сміються і називають зневажливо
"лохом".
А мені одного разу лист прийшов із фотографією
і написано "Давай товаришувати". Уявляєте? Де ж тут дівоча гордість?
2. Бесіда з класом:
-Чи все в
чоловічій розмові відповідає дійсності?
-З чим ви
погоджуєтесь, з чим - ні?
-Дівчина, що
вийшла з під'їзду -"модна", чи та, що не має смаку. Це нормально,
сучасно, коли дівчатка самі пропонують дружбу хлопчикам?
3. Слово вчителя (підсумки) Легко і безтурботно
розмовляючи про любов, чи думають підлітки, чи розуміють, як це буває серйозно
в дорослому житті?
Прагнучи обігнати свій вік, бажаючи і мріючи
«полюбити негайно», чи можуть вони уявити, якою важкою, відповідальною, а іноді
і гіркою буває любов?
Сила і талант любові в тому, щоб почуття
зливалися з життям і працею коханої людини, допомагали розквіту її здібностей,
наміру діяти добро. Любов і сама творить чудеса: вона будить у людині віру у
свої сили, розкриває таланти і творчі можливості. Тиха і скромна людина раптом
відчуває себе сміливою і мужньою, жадібний - добрішає, роблячись навіть
марнотратним, сумний стає веселим. Але кохання — це не тільки радість і веселощі,
нездоланне бажання бути разом з коханою людиною, кохання — це і
відповідальність за людину, за його долю, його вчинки перед суспільством, це й
уміння жертвувати собою, своїми інтересами, зручностями заради щастя іншого. Це
складне, інтимне, неповторне почуття, що висвітлює життя людини в повному його
розквіті сил духовних і фізичних,
А дружба дівчинки із хлопчиком — це теж
почуття, почуття серйозне, воно може виникнути в будь-якому віці, і нічого в
цьому поганого
Дружба — це насамперед подібність поглядів,
смаків, інтересів. Друзі прагнуть частіше бути разом, цінують і поважають один
одного. Але, на жаль, нерідко самі учні нерозумно і грубо глузують з такої
дружби. • "Одного разу я познайомилася з хлопчиком. Ми стали листуватися.
Я відповідала йому так щиро і відверто, ніби писала свій власний щоденник.
Думала, що зустріла справжнього товариша, вірила в нього! Якось він попросив
мене надіслати фотографію. Я вислала... І от прийшла відповідь, яку я
запам'ятаю на все життя. Він написав; «...ти вибач мене, але... листуватися з
тобою більше не буду, тому що, кому не покажу твоє фото, усі сміються, ніхто не
радить мені з тобою дружити..."
• Якби хто знав, як я це перенесла. Стала
зовсім тихою, неохайною... Здавалося, що на мене усі дивляться, як на
опудало... Але якось я йшла в школу. Мене обігнали двоє хлопчиків. Оглянулися і
засміялись. Я спочатку злякалася, почервоніла... А вони, підійшовши до дверей,
відчинили переді мною двері, як перед принцесою. Я такого аж ніяк не
очікувала... Приємно, коли тебе поважають. Після цього я знову відчула смак до
життя. Мені стало так добре! Тепер ми часто втрьох ходимо на ковзанку, у кіно,
граємо в шахи.
Дружимо! І ніхто з них не сказав мені, що я
некрасива".
Отже, любов і дружба, ставлення людини до
людини особливим світлом висвітлює навіть звичайне, непримітне, на перший
погляд, обличчя, роблячи його милим, неповторно привабливим, красивим.
Чи здатний хлопчик, що надіслав дівчинці такий
жорстокий лист, подарувати комусь радість? Чи буде він щасливий в житті, чи
піде по ньому глухим і сліпим, обкрадаючи самого себе в почуттях, у відносинах
з людьми? Таке «розуміння» дружби йде від невихованості почуттів.
Справжня дружба починається зі взаємної
симпатії, а не з чиєїсь волі, просто через записку: «Давай дружити!»
«Я дружив з дівчинкою, — розповідає хлопець. —
Часто разом робили уроки... Одного разу, коли ми йшли вулицею, з нас почали
сміятися. Більше я до неї не приходив. На питання, чому я не прихожу робити з
нею уроки, відповів грубо. Правда, потім вибачився. Вона дуже спокійно відповіла,
що зовсім і не ображена на мене. І тут я зрозумів, що не вартий дружби з такою
дівчинкою.
А як я хочу, щоб усе було, як колись...»
-Що відповісти?
Яку дати пораду?
Дружба виникає якось сама собою, коли бачиш
бажання товариша допомогти тобі, почуваєш його щире почуття, прагнення зробити
щось, щоб тобі було приємно, зробити послугу, захистити, застерегти від лиха.
Дружба хлопчика і дівчинки — це не предмет для глузувань, заздрості подруг.
Немає нічого образливого в тім, що хлопчик, з яким хотіли б дружити багато хто,
раптом віддав перевагу зовсім іншій дівчинці, і - навпаки...
4.
Бесіда
-Які поради дали б
ви дівчатам, хлопцям?
-Як потрібно вести
себе, щоб завоювати симпатію того, кого вибрав(ла)?
1. Знаменитий мисливець-провідник Дерсу Узала,
герой книги «В нетрях усурійського краю», яку написав відомий мандрівник В.
Арсєньєв, міг за одному йому відомими прикметами і слідами, які залишаються
навколо, безпомилково сказати, якого зросту йшла людина, була вона білявою чи
чорнявою, несла речі в руках чи ні.
- Але іноді, для того, щоб «прочитати» сліди
наших юних сучасників, не потрібне таке тонке вміння спостерігати. Зайдеш в
під'їзд звичайного будинку і відразу зрозумієш, що тут відбувалось: сміття,
насіння, папір від цукерок розкажуть, що в цьому будинку живуть не діти, які
полюбляють спортивні майданчики, лавочки біля зеленої верби, чисте повітря, а
створіння із задатками бомжів, ті, які мають один вид розваг: забруднити,
знищити, поламати тендітне деревце. А поглянувши на стіни, можна легко виявити
їх імена, рівень інтелекту і знань. Це єдине, чим вони можуть себе виявити, бо,
як правило, в їх сім'ях на них не звертають уваги, а в школі їх не цікавить
ніщо.
І розбита лампочка в під'їзді може виступити в
ролі німого свідка того, що юні жильці будинку дуже близькі за розвитком з
далекими предками, які жили в печерах і головною їх зброєю був камінь, а щоб
прикрасити печеру, вони розмальовували стіни.
- Леонід Мартинов написав вірш
"Сліди" і поставив перед читачем дуже важливе питання. Подумайте над
ним.
2.- А ти?
Входя в дома
любые-
И в серые, и в голубые,
Всходя на
лестницы крутые,
В квартири,
светом залитые,
Прислушиваясь к звону клавиш
на вопрос
оаря ответ, скажи: Какой ти след оставить
- Як ти розумієш слова Мартинова про „міцний слід в чужій душі?"
Оберніться подумки на сліди, залишені вами :
яких більше, тих, які вам приємно згадувати чи тих, що змушують червоніти?
Сліди, які ти лишаєш - це і манера твоєї поведінки, це враження від тебе.
4. Увага! Вдома у всіх справах ти - рівноправний член
сім'ї.
- носи домашню одежу, чисту, акуратну, не
дивлячись на те, що „ ніхто не бачить".
-на вулицю ніколи не виходь в брудних туфлях.
Пам'ятай правила безпеки - шануй світлофор. Дивись на зустрічних людей як на
друзів. Пам'ятай: посмішка викликає посмішку, хамство - грубість у відповідь.
Допоможи стареньким людям при нагоді, це примусить тебе гордитись собою. В
гостях будь веселим, не перебивай в розмові інших, дай всім можливість
говорити, гратись.
Не закінчуй їсти раніше всіх; Встаючи із-зі
столу, скажи „ дякую!". Пам'ятай! Є слова „ можна" і „ не
можна".
-Чим вони відрізняються один від одного? ( „
можна" звучить ласкаво, ніжно, „ не можна" - різко, не приємно).
Давайте зазирнемо на дошку оголошень, яку вивісили різні заклали не тільки для
того, щоб ви їх прочитали, але й для того, щоб виконували.
УВАГА!!! Транспортне агентство
переконливо просить не
лускати в автобусі, електропоїзді, метро насіння, якщо ж не можеш втриматись,
то користуйся пакетиками; якщо з'їв морозиво, не кидай під ноги папір, збережи
до найближчого ящика із сміттям; пропускай вперед бабусь, інвалідів, дітей; встань
і запропонуй їм місце.
Головне аптечне управління рекламує не лише ліки, але й звичайний
носовичок, бо він є в кожної культурної людини. Забороняється позіхати, чихати,
кашляти, не прикриваючи рот і ніс носовичком чи просто долонею.
Бюро мандрівок і туризму інформує. Де б ви не були: в лісі, музеї, біля
річки, пам'ятника давнини не залишайте "автографів", папірців, банок
із-під їжі, пустих пляшок, тліючих вогнищ, зірваних безцільно квітів, поламаних
дерев і ф\йнованих комашників.
Чи є гарантія, що вам тут не прийдеться
відпочивати ще раз: що на вас чекатиме? А що чекає планету, якщо ви не
збережете її?
-Чому дорослі так
часто говорять „ не можна"?
-Чи потрібно всі „
не можна" розглядати як заборону заради самої заборони, чому?
-Чи погоджуєтесь ви, що сила волі, характер, манера
поведінки виховується саме за допомогою слів «можна», «не можна»?
-Поділіться власним досвідом щодо справедливості
заборони дорослих, їхнього „ не можна!"
Пам'ятайте. Існує "Довідник хорошого тону".
Рекомендую вам його прочитати!
У день народження Лесі Українки
У багатьох країнах світу День матері відзначають 13 травня.
Цей день в історії України: 
До літа 1942 року на території України продовжувало діяти лише близько десятої частини створених владою підпільних груп, або лише дві тисячі осіб. В кінці 1941 року нетривалий час діяв загін в околицях Нікополя й Кривого Рогу (500 осіб), що мав завдання знищити не пошкоджені шахти, але окупанти цей загін швидко ліквідували. Така сама доля спіткала й загін, що діяв взимку 1941—1942 років біля Павлограда і на східній Дніпропетровщині (близько 400 осіб). Довше діяли партизани в Криму.
У травні-жовтні 1943 року загін Сидора Ковпака здійснив відомий рейд з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро.
Після визволення України від фашистів та їх союзників партизани вели бої спільно з радянською армією, а згодом перейшли переважно у Польщу (частина на Словаччину), де відзначилася партизанська дивізія під командуванням П. Вершигори. Український партизанський штаб проіснував до 1 червня 1945 року; в кінці війни він керував радянськими партизанами у Польщі і Словаччині.
Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
24 березня – Всесвітній день боротьби проти туберкульозу, День фтизіатра, Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв.
22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.
Визначні місця Полонського краю 
Немає коментарів:
Дописати коментар